Сумно...
Чому так сумно?..
Сум огортає тіло ,думки,затьмарює розум...темною пітьмою лізе в душу,де морок і безодня...
І так хочеться впасти в той чорний смуток ,захлинутися густою гіркотою,полонити ним захолодніле сердце...Перетворити кров на воду...без тепла,без почуттів...розтворитися в байдужості...байдуже,все байдуже...
Так добре у своїй самотності, але... де не де пробивається,як те неслухняне пасмо волосся ,промінь смутку,закрадається в розум...
Думки?...які мали б спати...довго...завжди...
Просто дай мені спокій!