душевных)))

Так, девчата.. Это и вам посвящается...
Что - не согласны? Нет, хорошие - и вы уже мамы. Значит и о вас песня...

Рідна мати моя, ти ночей не доспала
I водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю —
І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю —
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Но подлинный смысл ее слов начинаешь понимать когда осознаешь, что тебе, соло, эту песню уже петь некому...

оберег .....

Красава... Сама вышивала?

Ну раз места всем хватит...двигайтесь Я только слышала, что такая песнЯ есть....
Буду с вами украинские слушать )))

это не мой, но такой вышивала ,без пташек , свекрови дарила..

я тя своими присказками не замучила?

Я живучая

Я вот старшей никак не закончу вышиванку)))

вернемся к ночи зоряной?
для меня эта песня связана с дедушкой , очень часто ее напевал, когда маленькой была....

какая умница!!!!
да ручки золотые!!
надо надо заканчивать , надо ....не затягивай, а то младшей достанется))

эт точно , живучая...

Неее. Я схему сама составляла, там зашифровано имя фамилия и дата рождения. Именная вышиванка

ух ты, а я такого шифра не знаю - поделись)))

фото неудачное , чего-то телефон плохо снимает

год вышивала , а теперь все никак в рамку не засуну)))
сорри за некачественное фото - в жизни красивее)

Поищи в нете "Код вышивки". Не найдешь - скину.

сейчас попробую))

Шедевр! Я такие грандиозные работы даже и не мечтала. Так, мелочевкой балуюсь.
П.С. А хто автор пейзажа? Не Томас Кинкейд?

Надо же и себя любимого не забыть и всю "сильную половину" человечества:
Раз о вышиванках заговорили - вот вам:

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.

Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш горточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.

Блин, сейчас попытался зайти на один сайт с украинскими народными песнями - заблокирован чо чъему-то там решению

Так и хочется Лаврова процитировать...